sekleta, 55 - 14 мая 2009 11:23

Помітила за собою дивну звичку
Зі всіма вітаюсь, навіть з кондукторами в трамваї, всім постійно дякую і ще й добре слово кажу. А реакція, прямо скажем, найдивніша буває.

От сьогодні купую тканини в одному київському магазинчику. Славні тканини, і ціна антикризова. Продавщиця міряє, а я й муркочу :"Який магазин у вас гарний, а які тканини я тут купувала! І ціни доступні" . У відповідь - ніякої реакції. Просто ніякої. Спакувала, в ручки тицьнула, і все.

А чехів недавно у кав"ярню вінницьку водили. Там такі солодощі, чехи наїстись не могли і ще з собою брали. Знову ж таки, розмовляю з адміністраторкою, і їй кажу : "Іноземцям так ваша випічка подобається, вони її так хвалять". Хочу людині приємне зробити. У відповідь - ноль емоцій. Просто ніякої реакції, навіть не посміхнулась.

Я була трохи спантеличена такою поведінкою, а друзі кажуть: "Не лякай людей, вони ж одразу думають, чого ти від них захочеш! Після такого компліменту."

О, люди, всі ви схожі , так, на песика нашого Риндю. Він теж на фразу "Мурця, киця, мій маленький" одразу гарчить і лізе під ліжко. Бо знає, зараз таблетку будуть запихати. Або чого погірше.

А я тільки потішитись ним хотіла. Просто так.

• 
• 
•