sekleta, 55 - 21 августа 2009 16:33

Плаксик ловить миші. Вже зловив три мишки і одну жабу (це Ганка додала). Сподіваюсь,жабу він не з"їв . Бо якось мені моторошно при думці про придушену Плаксиком жабу.
А мишки - дійсно розплодились. Завжди у серпні вони з"являються у хаті, переходить з полів на зиму.
- Вони з"їли три цукерки!- обурюється Ганка.
- А чому ви цукерки у коробку не сховали?

У нас в селі є прекрасна коробка від датського печива, подарована нашою сестрою Галею. Спеціально для сховку цукерок від мишей.

Галя знала, що я люблю печиво в коробках. Я розповідала їй цю історію. Ще з часів першої роботи, коли була страшна інфляція, і на зарплату можна було купити аж три десятки яєць, а хотілось багато всякого, і це "всяке" вже з"являлось у вітринах різних кіосків, я любила розглядати цукерки і печиво в гарних упаковках, з надхмарною ціною. Але ті коробки були такі гарні, з трояндами, дітками, вулицями датських містечок. Великі і круглі , чомусь видавались мені неймовірним дивом, я навіть не думала, які вони на смак , а лишень хотіла мати гарну коробочку.
Тоді я собі пообіцяла, коли зароблятиму більше, обов"язково куплю таке печиво в коробці.
Минуло десять років. Якось , розмовляючи з подругами про дивні бажання, я згадала про печиво в коробках.
- То ти купила те печиво?
- Ні, я забула.
Громада зразу ж ухвалила піти і купити печиво, бо мрії мають здійснюватись
Я те печиво їла майже місяць. Смакувала вранці з зеленим чаєм. А в коробку наклала різних потрібних і непотрібних дрібниць.
Вже не пам"ятаю, як Галя дізналась про мою коробкову манію. Та у мене від неї залишилось аж дві коробки. Одна - в селі, з квітами, привезена з Санкт-Петербургу. А друга - тут, в місті, з вітрильниками. Я в ній тримаю ванілін і корицю.
І думаю, як багато в нашому житті залишилось від Галі. Хай з Богом спочиває...

• 
• 
•